«Колонізація космосу гарантує безпеку людства, якщо почнеться глобальна ядерна війна», йдеться в статті Луї Джозефа Галле-молодшого в журналі Foreign Affairs (форейн еферс)1980 року. У разі вибуху навіть декількох одиниць такого озброєння, в атмосферу потрапить від 27 до 47 мільярдів тонн сажі, через що середня температура планети впаде на 14 *С. Це спричинить масовий голод та загибель всього живого. (Перемикай слайд) Але наразі ядерна війна – це не єдина наша проблема: глобальне потепління, перенаселення, зміна клімату, забруднення і ще купа різних катаклізмів, які віщають наш кінець. Тому між виживанням людства та освоєнням космосу є прямий зв’язок.
Сьогодні, як всі ми знаємо, переселенням на іншу планету, а саме на Марс займається Ілон Маск. Він хоч м’яко кажучи дивує нас своїми висловлюваннями та діями, проте я мушу про нього сьогодні згадати.
SpaceX заявила про свої амбіції сприяти колонізації Марса за допомогою розробки ракети-носія Starship. Компанія стверджує, що це необхідно для виживання людства. Ілон Маск вперше заявив про намір колонізувати планету ще в 2001 році, але поточний план щодо цього вперше був оприлюднений аж в 2016. Відтоді «Зоряний корабель» почали розробляти, остаточної дати першої висадки людини на Марс поки немає.
Здогадуюся, що вас може зацікавити й наступне, скільки ж коштуватиме ця операція? Отже, Starship розробляється як свого роду транспорт для багаторазового використання. Він складається з двох частин: перша – призначена для виведення на орбіту, а друга – безпосередньо для пересування у міжпланетному просторі. Обидві частини працюватимуть із двигунами Raptor і повертатимуться на злітно-посадковий майданчик. Після заправки Starship знову буде готовим до польоту, що значно зменшує фінансові витрати. Маск заявив, що орбітальний запуск Starship коштуватиме менше 2 мільйонів доларів, при загальній вартості корабля в декілька мільярдів доларів. Для порівняння: 1 мільйон секунд – це 11 днів, 1 млрд секунд – це майже 32 роки.
Звісно, побудова транспорту на іншу планету це важливо, але складає лише пів біди. Тераформування Марса – це те, без чого побудова корабля та колоній не має сенсу. Спочатку я поясню, що означає таке хитромудре слово тераформування. (Можеш перед цим спитати, чи хтось здогадується, шо таке тераформування) Перемикай слайд Отже, це процес, при якому клімат, поверхня, атмосфера та інші властивості планети поступово змінюють, щоб ті відповідали нашим потребам. Або простими словами – зробити планету такою, щоб ми могли жити на ній без додаткових захисних споруд. Змінювати там треба досить багато чого: низькі температури, відсутність придатної для життя атмосфери, слабке магнітне поле, малий тиск та сила тяжіння. Звісно, науковці вже вигадали декілька способів тераформувати планету, імпорт аміаку або вуглеводів для створення парникового ефекту, імпорт водню для утворення гідросфери, використання орбітальних дзеркал, які будуть спрямовувати сонячне світло на Марс та підвищити температуру. Є і більш небезпечні способи, такі як бомбардування планети астероїдами або її власними супутниками, проте це може призвести до непередбачуваних негативних наслідків.
«Я вважаю, що ми досягли точки неповернення. Наша Земля стає для нас занадто мала. Населення світу дуже активно зростає. Ми на порозі самознищення», – так казав Стівен Гокінг, геній з обмеженими фізичними можливостями. Він виступав за розвиток космічних польотів через стурбованість тим, що життю на Землі загрожують раптова ядерна війна, генетично модифіковані віруси, глобальне потепління та інші небезпеки. На його думку, переселятися потрібно у найближчі сто років, терміну 30 років цілком достатньо, щоб створити базу на Місяці, і 50 років — на Марсі. Свого роду «переїзд» на іншу планету це вимушений хід через те, що з нею робить людина. Якби б ми не втручалися в усі природні процеси, то могли б жити тут до теплової смерті всесвіту.
Ілон Маск вважає, що мешканці першого марсіанського міста спочатку житимуть під «скляними куполами», але планета буде в кінцевому рахунку терраформована для підтримки життя, як на Землі. Процес зміни Марса триватиме довго і не дасть значних результатів протягом нашого життя, проте перша колонія може з’явитися вже найближчим часом.
Професор Мартін Ріс з Кембриджського університету, що у Великій Британії, вважає, що підкорити марсіанські простори зможуть лише кіборги. «Ті, хто захоче досліджувати Марс, матимуть непоганий стимул для власної модифікації, адже звичайні люди зовсім не пристосовані для життя в умовах, що спостерігаються на Марсі. Саме тому будуть застосовані всі можливості для того, щоб швидко адаптуватися до іншого середовища. Буквально через кілька поколінь Марс буде колонізовано, але зовсім іншим видом»
Швидше за все колись наші нащадки все ж вирушать у міжпланетну подорож, і чи будуть це кіборги чи звичайні люди – невідомо. Можливо, ми знайдемо там не лише новий дім, а й іншу форму життя, хтозна. Всесвіт настільки великий, що ймовірність відсутності життя на інших планетах дорівнює нулю. Хоча обидві думки про наявність та відсутність життя лякають однаково. Я сподіваюсь, колонізація сприяє об’єднанню людства, адже критичні ситуації завжди об‘єднують, і щоб забезпечити виживання нам доведеться переступати через свої принципи та упередження.
Міжпланетне переселення – це надзвичайно великий крок для людства, але разом із цією неймовірною можливістю приходить і велика відповідальність перед нашою власною планетою – Землею. Ми повинні пам’ятати про важливість збереження екології нашого рідного дому. Хоча в нас буде можливість вирушити в подорож у космос, ми не повинні забувати про те, якою безцінною є наша планета, на якій ми народилися і виросли.
Збереження природи, охорона біорізноманіття та раціональне використання природних ресурсів – це наш моральний обов’язок перед майбутніми поколіннями. Щоб вони також могли насолоджуватися красою природи, дихати чистим повітрям і ділитися цінними ресурсами планети. Лише зберігаючи екологію Землі, ми зможемо забезпечити їй тривале і здорове існування і нам не доведеться рятуватися шляхом переселення.
Нехай наша космічна подорож буде супроводжуватися не лише технічними досягненнями, але й глибоким розумінням відповідальності перед нашою рідною планетою. Хай кожен крок, який ми робимо в космосі, нагадує нам про важливість берегти і шанувати той надзвичайний світ, який ми маємо тут, на Землі.
Авторка тексту: Папп Наталія